Мій досвід

Автор досвіду: Роженко Антоніна Володимирівна

                            вчитель початкових класів

                            ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

                            спеціаліст вищої категорії

                            вчитель-методист,

                            стаж роботи 44 роки.

Тема досвіду: Формування читацької компетентності молодших школярів.

Провідна і наукова ідея досвіду:

Удосконалення навчально-виховного процесу, сприяння творчого самовираження учнів. Створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.

Актуальність проблеми:

"Той, хто не вміє швидко і свідомо читати, не може успішно володіти знаннями" В.Сухомлинський

Читацька компетентність молодшого школяра-це володіння комплексом читацьких знань, умінь і навичок, ціннісних ставлень учнів, які дають змогу учневі свідомо здійснювати пошук книжок, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань і виявляються у процесі сформованості повноцінної навички читання, розуміння текстів різних жанрів, обізнаності з колом читання, сформованості особистісних ціннісних суджень щодо прочитаного.

Актуальною стає проблема розвитку читацької самостійності молодших школярів,  оскільки саме рівень сформованості навичок самостійної роботи з книгою є передумовою інтелектуального та духовного зростання учня.

Актуальність досвіду зумовлена:

- необхідністю формування у дітей соціальні, морально-етичні цінності через художні образи літературних творів;

- розвиток мовлення учнів;

- формування стійких пізнавальних інтересів.

Оновлення змісту літературного читання продиктоване змінами у сучасному інформаційному просторі: широкий доступ і користування ними мережею інтернет, електронними, аудіовізуальними засобами, у тому числі дитячими електронними бібліотеками, які містять тексти сучасної,  класичної художньої, науково-пізнавальної літератури.

Сутність читацької компетентності полягає в оволодінні учнями сукупністю знань, умінь, навичок, ціннісних ставлень, які дають змогу їм відповідно до вікових можливостей самостійно орієнтуватися у колі дитячого читання;   усвідомлено сприймати зміст текстів різних видів, добирати, аналізувати, узагальнювати інформацію, успішно її використовувати. Набутий читацький досвід забезпечує готовність і здатність молодших школярів до подальшого навчання, пізнання саморозвитку.

Теоретичною основою досвіду є наукові дослідження вчених:

- виховання успіхом, розвиток потреби в творчості;

                       (С.М. Лисенкова)

- гуманна педагогіка;

(Ш. Амонашвілі)

- колективна співтворчість учителя та учнів як умова успішного навчання дитини та засіб її творчого розвитку;

(І.П. Волков)

Практична значимість досвіду полягає - навчити дітей вчитися, а це неможливо без уміння читати і працювати з книжкою; створення на уроках ситуацій, при яких учні з різними здібностями і підготовкою могли б із задоволенням включатися в роботу, розвивали свій інтелект, були готові до творчої самореалізації, використання вчителем інноваційних технологій в навчально-виховному процесі.

Мета досвіду

- Намагатись не тільки навчати своїх учнів, а й створити ситуації, коли вони самі хочуть навчатись.

- Позитивна мотивація навчання, створення позитивного мікроклімату.

- Розвиток творчості, активна робота учня на кожному уроці.                                 Вчитися легко тоді, коли вчитися цікаво.

Ідея досвіду реалізується в три етапи

Перший етап - Як зацікавити дитину читати?

Перед тим як починати вчити дитину читати, необхідно, щоб у нього з'явився до цього хоч якийсь інтерес. Без наявності такого інтересу навчання або не вдасться, або стане для малюка справжньою мукою.

Яким чином це робиться?

На уроках  пропонується багато українських пісень, тематичних фіз-хвилинок, різних цікавих казок, історій, розповідей, віршів. Треба розповідати і пояснювати дитині, чому так важливо і цікаво навчатися читати.

Одна із головних задач вчителя - залучити батьків, зробити батьків помічниками і порадниками. Слід націлити батьків на те, що вони повинні знаходити час і можливості для сімейного читання. Турботливим батькам під силу допомогти навчити читати, звичайно, робити це потрібно за допомогою мовних ігор. Дуже добрий прийом, коли дорослий починає читати вголос. На цікавому місці запиняється, а далі дитина читає сама.

Добре якщо для дитині виписали дитячій журнал. Діти будуть чекати зустрічі з книгою. Виховання інтересу до читання легше проходить у тих родинах, де дорослі самі люблять читати. Для вивчення букв і написання їх створені картки. Вони містять в собі багато нового  пізнавального матеріалу і допомагають для самоосвітньої діяльності вдома з батьками  у вільний час.

Як зацікавити дитину читати?

Яким чином це слід робити?

Є тільки два способи:

1) Якомога більше читати дітям різні цікаві казки, історії, розповіді, вірші. Використовувати малі фольклорні жанри, дитячу періодику.

2) Розповідати і пояснювати дитині, чому так важливо і цікаво навчитися читати.

Уже в першому класі діти вчаться працювати в групах під керівництвом вчителя. Даються різнорівневі завдання на формування якостей, які є передумовами для творчої діяльності: спостережливості, пам'яті, кмітливості.

Навчання найбільш ефективне під час гри, з використанням незвичайних, веселих вправ.

Включаючись в забавні ігри зі словесним матеріалом,  дитина не помічає, як у неї формується цілий ряд дуже важливих операцій, які лежать в основі читання.

Оволодівши ними, дитина не помітно для себе легко і швидко вчиться читати. В цьому допомагає "Ребус-метод".

Результатом першого етапу повинен бути інтерес до читання,  любов до рідної мови, який виникає під час проведення нетрадиційних уроків, мовних ігор, вікторин, виступів дітей в позаурочний час. Кожен, навіть найменший успіх учня не лишається непоміченим. Важливо показати дитині результат його праці, своєчасно похвалити та оцінити.

Другий етап - Розвиток мовлення.

Розвиток мовлення учнів є одним із завдань курсу "Літературного читання". Формування читацької компетентності залежить передусім від рівня мовленнєвого розвитку учнів як необхідної передумови засвоєння основ наук. Завдання кожного вчителя зробити мовлення учнів змістовним, правильним, чітким, виразним і багатим.

Анкетування і опитування батьків показали, що в багатьох сім'ях не має дитячих бібліотечок, не має традицій обговорення прочитаного.

Для того, щоб прищеплювати любов до книжки, треба розвивати інтерес до неї. На уроках обов'язковим є "реклама"  улюбленої книги.  Діти по черзі розповідають прочитані книги. Це розвиває пам'ять, мовлення, вчить вільно триматися перед аудиторією.

На всіх уроках проводяться "п'ятихвилинки" читання,  учні обговорюють прочитане. Прочитані тексти не сприймаються учнями, як власне читання, а як діяльність для свого задоволення.

Використовується фонд класної та шкільної бібліотеки. Діти мають змогу ознайомитись з періодичними виданнями, з цікавими історіями, з віршами, загадками, ребусами, поділитися з товаришами про прочитане.

В рамках літературного проекту практикуються виготовлення "книжки-малятка" на різні теми, "мальовані мультяшки" - підбирають матеріал на прочитане, використовуючи у мові образні вирази, прислів'я, порівняння; ведуться індивідуальні листки "Читаємо самостійно". Працюємо в парах, невеликих групах.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що повноцінний мовленнєвий розвиток  можна забезпечити тільки в результаті добре спланованої системи роботи над формуванням мовленнєвої складової читацької компетентності, основними напрямами якої є:

- формування навички правильного, свідомого, виразного читання;

- удосконалення уміння слухати і розуміти усне мовлення;

- розвиток зв'язного мовлення у різних видах читацької діяльності (діалогічної, монологічної).

Вчителем складено методичний комплект з розвитку мовленнєвих навичок. В ньому представлені розробки  комбінованих занять з розвитку мовної та мовленнєвої компетентності, поради щодо мовленнєвої роботи з дітьми. Використані літературні твори, фольклорні тексти для артикуляційно-тренувальних вправ. Підібрані вправи для збагачення словника, заучування напам'ять, використання для власного висловлювання.

Використання цього методичного посібника забезпечить:

- збагачення активного словникового запасу;

- розвиток фонематичного слуху;

- розвиток зв'язного діалогічного та монологічного мовлення;

- вироблення чуття українського слова, інтересу до дитячої книги, пізнавальної активності.

Третій етап - це елементи дослідницької діяльності учнів,                             їх колективна робота, спільне виконання поставлених завдань. На уроках пропонуються різноманітні творчі завдання. Наприклад, після прочитаного учні готують "рекламу" прочитаного або інсценування. Вчаться усно чи письмово висловлюватися: виконують дії описані в тексті, малюнки з текстом. Пропонується учням складання усних і письмових висловлювань. Ця робота виконується учнями самостійно, з опорою на різні допоміжні матеріали пропоновані учителем: план, ключові слова, ключові речення, малюнок, чи серії малюнків. Пишуть листи уявним героям, складають казки. Самостійно добирають матеріал для окремої літературної теми, а потім готують презентацію цікавої інформації - мають змогу продемонструвати свої вміння працювати з додатковими джерелами. При цьому прищеплюється школярам культура спілкування.

Завдяки цьому:

- є можливість виявити обдарованих дітей;

- задовольняється потреба в творчості;

- залучення до роботи на уроці і позаурочній діяльності всіх учнів.

Під час уроків на всіх етапах використовуються  творчі завдання. Так, на етапі сприймання художнього твору - це завдання - настанова. Виконання будь-якої творчої роботи закінчується аналізом та оцінюванням. Найчастіше використовується взаємоаналіз і взаємооцінювання, у процесі яких кожен учень розвивається і як читач, і як творець.

На уроках використовуються стратегії, які значною мірою стимулюють розвиток творчих здібностей дітей. Зокрема: літературні ігри, кросворди, складання віршів, скоромовок, загадок. Розвиваємо здатність до фантазування, перевтілення, вчимо елементарної акторської справи. Впроваджуються різноманітні форми уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-казка, КВК, урок-вікторина, урок-свято, урок-подорож.

Готуючись до уроків, учитель намагається користуватися новими технологіями моделювання уроків. Ефективно використовуються такі інноваційні технології:

- Розвивальне навчання;

- Проектне навчання;

- Інтерактивні технології;

У своїй роботі учитель користується методиками, які формують творчу, мислячу особистість дитини, організується радісне навчання без примусу, розвиває стійкий інтерес до знань. Навчання учнів будується в такій послідовності:

Цікаво ®знаю®вмію

Учитель намагається будувати уроки так, щоб кожен учень почувався дослідником, який самостійно здобуває знання, мав змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину.

Такий підхід до процесу навчання і виховання дітей сприяє розвитку їхніх творчих задатків, який забезпечується інтерактивними методами навчання. Заняття з використанням різноманітних методів і прийомів проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість. Головне, що відбувається розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків читання, в учнів виникає бажання читати художню, наукову літературу, дитячі газети і журнали.

На свої уроках учитель також активно застосовує інформаційно-комунікативні технології. Учнів приваблює проведення уроків з використанням мультимедійних презентацій. У класі створюється обстановка реального спілкування, вони з бажанням виконують завдання.

Це дозволяє проводити уроки:

- на високому естетичному рівні;

- забезпечується наочністю;

- залучається велика кількість дидактичного матеріалу;

- обсяг виконуваної роботи збільшується в декілька разів, а головне що дитина відчуває себе здібною, сильною, бо завдання підбираються диференційовано, відповідно їхніх здібностей.

Цей метод навчання допомагає краще оцінити можливості й знання дитини, проконтролювати їх. В роботі вчитель може використовувати готові мультимедійні презентації, створювати власні проекти; використовувати мережу Інтернет. Так, при навчанню читанню в першому класі на уроках використовується електронний навчально-методичний комплект "Веселий букварик", автор-укладач А.О. Комбарова. В ньому багато навчальних, розвивальних та ігрових завдань, які спрямовані на закріплення знань та розвиток мовних здібностей учнів. Використовуючи програму Power-Point, учні готують різні цікаві презентації на різні літературні теми.

Результати ефективності досвіду:

- підвищено рівень знань, умінь, навичок, учнів із читання( за наслідками семестрового оцінювання і ДПА);

- підвищено рівень творчих здібностей учнів: самостійності, вихованості, загальної успішності, оригінальності мислення;

- підвищено рівень мотивації учнів до здобуття знань на уроках;

- активізована робота з виявлення та підтримки обдарованих дітей.

Порівнявши показники на початку навчального року та наприкінці, вчитель дійшов до таких висновків: читання учнів із достатнім і високим рівнем перевищили нормативні показники, а з середнім рівнем - досягли достатнього, лише незначний відсоток - середній рівень.

Проаналізувавши ці показники, переконалися, що проведена робота дала позитивний результат і її треба продовжувати та удосконалювати.

Отже, читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. Не володіючи навичками швидкого читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється.

Набуті учнями у початкових класах навички читання, особистісні якості, пов'язані із формуванням читацької компетентності, стануть фундаментом для подальшого навчання, виховання, розвитку, самовираження.

Література

1. Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів: дидактико-методичні аспекти.

Дайджест 2. 2012. с. 3-12

2. В.О. Мартиненко. Формування змісту літературного читання молодших школярів.

Сучасний вимір. 2012. с. 55

3. О.В. Вашуленко. Мовленнєва складова у структурі читацької компетентності молодшого школяра.

Дайджест 2. 2012.

4. О.В. Вашуленко. Читацька компетентність молодшого школяра: теоретичний аспект.

Дайджест 1. О.В. Вашуленко 2011.

5. Г.П. Коваль. Л.І. Іванова. Методика читання: Навчальний посібник.

Тернопіль:Навч. книга- Богдан, 2008.

6. О.Я. Савченко. Компетентнісний підхід як чинник якості професійної підготовки.

Дайджест 1. 2011