Методична сторінка

Участь у Міжнародному конкурсі "Українознавчі пріоритети навчально-виховного процесу"

Авторський навчальний урок з курсу за вибором "Українознавство для вчителів початкових класів"

1 клас

Навчання грамоти. Розвиток мовлення.

Тема уроку. Подорож у світ іграшки.

Мета:

Навчальна: Поглибити знання учнів про дитячі іграшки, поповнити та уточнити словниковий запас з теми «Іграшки». Ознайомити школярів із різновидами народної іграшки, поглибити знання з історії української народної іграшки.

Розвивальна: Розвивати мовлення учнів, образне мислення, уяву, творчі здібності учнів та фантазію.

Виховна: Виховувати бережливість, працелюбність, прищеплювати інтерес до культури та звичаїв своєї країни.

Обладнання: Виставка сучасних дитячих іграшок, ілюстративний матеріал, зразки українських народних іграшок, презентація, солоне тісто, пластилін для ліплення іграшок, дощечки, серветки.

Хід уроку

І. Організаційний момент

(Слайд 1)

Створення емоційного фону заняття.(Слайд 2)

Діти, сьогодні ми потрапимо в чарівну країну з незвичайними мешканцями. Що ж це за країна? Хто там живе? Про це ви дізнаєтесь, відгадавши загадки і відгадавши зашифроване слово.

Б’ють мене старі й малі

І в повітрі й на землі

Та від цього не вмираю,

Тільки весело співаю. (М’яч)

Начебто, усе на місці:

І спідниця, і намисто,

Руки, ноги, голова

Тільки жаль, що нежива. (Лялька)

Вправа шифрувальники

-         Відгадайте слово, використовуючи шифр.(Слайд 3)

Шифр: 3, 0, 10, 5, 12, 5, 6.

А У І      |          В Б Г           |        О Е И     |           С Р Д         |   Ш К

5  4  3     |          2  1  0          |        8  7   6     |         11 10 9        |  12 13

(Відповідь. Іграшки)

ІІ. Оголошення теми і завдань уроку

Бесіда.

Так, це іграшки ( учитель виставляє іграшки, діти виносять свої іграшки  і виставляють їх). Сьогодні ми поговоримо з вами про ваші улюблені іграшки. Якими іграшками ви граєтесь, з чого вони зроблені? Як поводитися з ними? Довідаємося яка були перші іграшки створені українським народом.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

1.     Поповнення лексичного запасу учнів.

-         Які іграшки вийшли привітатися з вами?

(Вчитель вказує на кожну іграшку, чітко промовляє її назву, діти хором повторюють).

2.     Гра «Хто як говорить?»

«Няв-няв-няв» -муркоче… (киця).

«Гав-гав-гав!» -завів Сірко

А яка домашня птиця

Промовляє: «ко-ко-ко?»

Хто на лузі «му-му-му» гукає?

Хто «тьох-тьох» співа в садку?

Хто так сонце зустрічає?

«Ку-ку-рік! Ку-ку-ріку!»

Хто «ців-ців» щебече в стрісі?

Хто «жу-жу» в квітках співа?

Хто кричить «ку-ку» у лісі?

Хто скрекоче «ква-ква-ква»?

-         Про яких звірят, птахів ви щойно почули?

А в кого є іграшки цих тваринок?

3.     Які бувають іграшки?( Слайд 4)

Складемо асоціативний кущ до слова «іграшки»

Вправа «Асоціативний кущ»

(Конструктори, ляльки, машинки, предмети для активної діяльності: м’ячі, скакалки, обручі, йо-йо, фрисбі; дидактичні іграшки: настільні ігри, іграшки- забави, іграшки для музичного розвитку, іграшки, що знайомлять з трудовими процесами.)

4.     Бесіда

Кожен дорослий приходить у своє теперішнє життя з Маленької Країни.

Зветься вона Дитинство. Це така чарівна країна! А господарі у ній - діти – найчудовіший народ на планеті! Людина завжди грається у що-небудь. І це дійсно так: ігри та іграшки до вподоби і дітям, і дорослим. Але зі справжньої насолодою і користю людина грається лише у дитинстві.

Давайте всі разом вирушимо до цієї країни.

5.     Презентація «Моя улюблена іграшка»( Слайд 5)

Діти по черзі виходять зі своїми улюбленими іграшками, декламують про них вірші, розповідають про свою іграшку: яка вона? Як з нею можна гратися? Чим саме вона тобі подобається?

Ведмедик

Я ведмедика люблю,

Не скубу його, не б’ю.

А беру малого в ліжко.

Пригорну і вкрию ніжки.

Заспіваю: «Лю-лі-лю»,

Я ведмедика люблю.

М’ячик

Скаче м’ячик по підлозі,

По підлозі й на дорозі.

А тоді у двері-хвіть!

Ой ловіть його, ловіть!

Доганяйте, зупиняйте,

І дитині в руки дайте.

Зайчатко

Ти, Зайчатко Довговушко,

Не тікай від мене.

Не ховайся поза кущик

У траву зелену!

6.     Читання віршів які написані ні картках (виходять по черзі учні, беруть картку і читають вірші)

           Ведмедик                                                                  Зайчатко

Впав ведмедик на підлогу                                 Про зайча дівча не дбало

Відірвали йому ногу                                          Від дощу не заховало,

Все одно його не кину                                       Ждати помочі не звідки,

Бо для мене він єдиний.                                     Геть промокло аж до нитки!

            А. Барто                                                   Бо для мене він єдиний.

                                                                                         А. Барто

-         Що сталося з іграшками?

Чому так трапилося?

А як ви бережете свої іграшки?

7.     Вправа «Цікаві оповідачі»(Слайд 6)

Сюжетно-рольова гра «В іграшковій крамниці»

Зараз ми завітаємо до крамниці. До якої крамниці ми підемо? Що будемо купувати? Якими словами ви звернитесь до продавця? Які іграшки будуть купувати хлопчики? Що виберуть собі дівчатка? Чи задоволені вони своєю іграшкою? (один з дітей- продавець, інші покупці. Діти підходять до столу де лежать різні іграшки)

8.     Уважні слухачі. Робота над казкою «Лялька з відбитою ручкою» В. Сухомлинського(Слайд 7)

Лялька з відбитою ручкою

     Була в дівчинки лялька. Якось вона впала, і в неї відбилася ручка. Дівчинка стала їй перев’язувати рану. Щодня бинтувала, обережно зав’язувала. І лялька Зоя усміхалась – їй подобались турботи дівчинки.

     Та ось мама принесла дівчинці з крамниці нову ляльку, Ліну. В розкішному блакитному платті, з великою русою косою. Пальчики в ляльки тоненькі. На пальці – перстень. Очі розплющуються і заплющуються. Покладе дівчинка ляльку – вона каже: «На добраніч!» підведе її – каже: «Доброго ранку!»

     Цілий день не розлучалася дівчинка з Ліною. Розплела косу, вплела нові стрічки. Поклала Ліну в ліжечко – і вона сказала: «На добраніч!»

     Коли чує дівчинка: хтось тихенько плаче. Та це ж Зоя. Дівчинка поклала її на канапу, лицем до стіни, та й забула. Зої стало прикро: відчула вона себе самотньою і заплакала.

     Соромно стало дівчинці. Підняла вона Зою, пригорнула до серця, поцілувала. Перев’язала покалічену ручку. Усміхнулася тоді Зоя, розтулила губки й щось прошепотіла. Це вона сказала дівчинці:

-         Я ж твоя, правда? Не забувай мене ніколи.

-         Що сталося з лялькою Зоєю?

-         Чому дівчинці стало соромно?

9.     Переказування казки по колу (по одному реченню)

10.  Хвилинка-відпочинку. Як веселіше гратися-самому чи з друзями? Як слід гратися, щоб не сваритися?

Українська народна гра «Подоляночка»(Слайд 8)

Бесіда(Слайд 9)

11.  Любі діти, чи замислювалися ви, коли і чому з’явилися іграшки? А якими були перші іграшки? Раніше популярними були одні іграшки, тепер інші.

На жаль, ми забули про традиційні народні українські іграшки – добрі, веселі, яскраві, виготовлені з природних матеріалів. Вони – це частинка душі цілого народу.

Люблячі рука мам і бабусь завжди творили для своїх малюків забавки з того, що було в домі: з клаптика тканини, рослинки чи овочу, ляльку робили з кукурудзяного качана, возика – з дерева.

Перші іграшки виготовляли з глини, лози, дерева. Майстри виготовляли конячок, візки, іграшкові меблі.

З глини ліпили свистульки і невеличкі фігурки людей, тварин: півники, рибки, зайчики, собачки. (Слайд 10)

Вважалось, що такі фігурки не просто приносять радість дітям, але й оберігають їх від хвороб.

У Прикарпатті робили дивовижні іграшки із сиру у вигляді кіз, овець, оленів. (Слайд 11)

З лози та соломи наші предки плели ляльок. До речі, лялька могла супроводжувати дівчину до заміжжя: згодом вона могла переходити від матері до доньки. (Слайд 12)

Лялька мотанка. Спочатку у неї не було ні рук, ні ніг. Ця лялька без обличчя, яке заміняв сакральний хрест. З ниток робили волосся, зі шматків тканини – одяг. Така лялька вважалась оберігом, берегинею роду. Потім почали вміло перев’язувати в кількох місцях, щоб вийшли руки, ноги, коса до пояса. (Слайд 13)

Не менш улюбленою в народі була й дерев’яна іграшка. (Слайд 14)

Чого тільки не створювали для малечі: дитячі меблі, маленькі музичні інструменти. Найбільше цінувалися коники з дерева на коліщатках. Іноді руками цілої родини творилися ці іграшки. Чоловіки-майстри старанно виготовляли коників з дерева, а їх дружини і діти розмальовували їх яскравими барвами. Це і коники-гойдалки, ведмеді-ковалі.

12. Творча робота «Неймовірні ідеї» (робота в групах) (Слайд 15)

Майстрування народної іграшки.

-         Сьогодні кожен з вас може відчути себе майстром народної іграшки.

Пофантазуйте і запропонуйте свої ідеї майстрування іграшки.

1)    Емоційне налаштування на роботу.

2)    Розминка для рук «Качалочка».

3)    Ліплення іграшок: коника, баранця.

4)    Повторення правил роботи з солоним тістом, пластиліном.

5)    Практична робота учнів.

6)    Виставка робіт учнів. (Слайд 16)

 Учні розміщують свої вироби, розглядають їх, діляться враженнями, визначають роботи, які їм найбільше сподобалися.

-         Діти, а чи є в когось із вас вдома народні іграшки?

Які це іграшки?

IV. Підбиття підсумків

1.     Рефлексія. Метод «Зателефонуй другу»

Розкажіть другу про те, що відбувалося на уроці?

Що найбільше сподобалося на уроці? Вразило?

2.     Заключне слово вчителя

Традиції свого народу повинен знати та пам’ятати кожен. Вивчайте їх бо ви справжні українці, в вас є корні українських предків. (Слайд 17)

Настав час повертатись із Іграшкової країни. Але ви не надовго прощаєтесь із мешканцями цієї країни. Вони чекають вас у дома щоб удень весело гратися, а ввечері разом лягати спати. Іграшки кажуть вам: До побачення!

Список використаних джерел

  1.  Дем'янюк Т.Д. Народознавство в школі: досвід, проблеми, пошуки.-К., 1993;

  2. Ігнатенко П.Р., Руденко Ю.Д. Народознавство у школі.-К., 1990;

 3. Народознавство у дошкільному закладі.-Тернопіль. 1992;

 4. Стельмахович М.Г. Народне дитинознавство.-К., 1991;

 5.Дем’янюк Т.Д. Зміст та методика народознавчої роботи в сучасній школі. - К., 1996. - 106 с.

 6. Довженок Г.В. Український дитячий фольклор. - К.: Наукова думка, 1984. - 470 с.

 7. Загрева В.Я. Народознавство в навчально-виховному процесі // Початкова школа. - 1995. - № 5-6. - С.13-19.

 8.  Клепач Н. Використання народознавчого матеріалу на уроках навчання грамоти // Початкова школа. - 2004. - № 11. - С.6-8.

9. Найден О.С. Українська народна іграшка. Смислові та обрядові основи ІІ ОМ – 1991.

10. Гришалюк І.А., Кардаш Н.В.,  Корнієнко Н.М. Нестандартні уроки та виховні заходи. Тернопіль. Навчальна книга – Богдан 2011.

Додатки

Презентація до уроку «Подорож у світ іграшки»

Участь у творчій групі Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Виконання творчої роботи . Розробка завдань для мовного конкурсу.

Завдання для обласного етапу конкурсу ім. П.Яцика 3 клас

1.     Відтвори текст. Спиши його. Доповни його і напиши твір-мініатюру (3-4 речення)

Вірнаподружка

ОленкатаІринкаподружкидівчаткаживутьводномубудинку,вчатьсяводномукласівонизавждиразомграютьсяготуютьурокиякосьІринказахворіла…

2.     Виконай дії

Кн + ри – р + жу – у  + чк – ч + а

Со + бло – б + вуж – уж – ке – к + йо – о

К + сві – с + то – о  + кро – ро + а

Склади з одним із слів речення.

3.     Напиши слова, які можна читати з початку і з кінця

Напр: дід

4.     До поданих прикметників добери прикметники синоніми з префіксом без

Сухе літо –

широке поле –

тихий сміх –

кепська справа –

5.     З’єднай словосполучення лівого стовпчика із словами правого стовпчика

Ходить на голові •                              •  соромитися

пекти раків •                                        •  дрімати

грати на нервах •                                 •  дратувати

клювати носом •                                  • бешкетувати

байдики бити •                                    • сміятися

тримати язик за зубами •                   • мовчати

шкірити зуби •                                    • лінуватися

З одним із дієслів та словосполучення склади та запиши речення

Веселі вареники

(розважальна-пізнавальна програма)

Мета: Розширити і поглибити знання про звичаї і обряди українського народу, виховувати любов до народних традицій; розвивати творчі індивідуальні здібності дітей.

Обладнання: Плакати, картки, іграшки, грамзаписи пісень, роздатковий матеріал, пластилін, відеофільм.

Хід програми

Привітання

В цьому залі друзі всі,

Я і ти, і ми, і ви

Добрий день, тому хто зліва,

Добрий день, тому хто справа,

Ми одна сім’я.

В цьому залі друзі всі,

Я і ти, і ми, і ви

Руку дай тому хто зліва,

Руку дай тому хто справа,

Ми одна сім’я.

В цьому залі друзі всі,

Я і ти, і ми, і ви

Посміхнись тому,  хто зліва,

Посміхнись тому,  хто справа,

Ми одна сім’я.

В цьому залі друзі всі,

Я і ти, і ми, і ви

Любі гості, щедрі всі,

Вас вітаєм щедро всіх

Ми одна сім’я

Добрий день.

Господиня

Добрий день кажу я всім:

І дорослим і малим!

Добрий день, любі друзі

Господиня

Загадаю вам загадку.

Місили, місили,

Ліпили, ліпили,

А тоді – хіп

Та в окріп !

А вже на останку

В масло та сметанку

Хто зуміє відгадати,

Того будем частувати.

Діти (Вареники)

Господиня

Як у нас на Україні

Вареники варять нині

Вареники пишнолиці

Із дозрілої пшениці

Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні

Вареники незвичайні

Вареники розважальні

(З’являється лисичка)

Лисичка

 Ля-ля-ля! Ой, я так поспішала. Нарешті дійшла. Тут так багато дітей.

Вчитель

 Хто це прийшов до нас?

Лисичка

Доброго ранку!

Вчитель

Лисичко, звідки ти сюди прибігла?

Лисичка

Сьогодні сорока принесла звістку про ваш урок. У багатьох казках я побувала, а в школі ніколи не була. От і вирішила неодмінно піду до першого класу.

Вчитель

Ну от і добре. Ми тобі дуже раді.

Лисичка

А що ви будете робити на уроці сьогодні.

Вчитель

Ми будемо їсти вареники, але не звичайні, а розважальні: скоромовні, пісенні, ігрові, казкові. Які так полюбляють українські дітлахи. Бо здавна українці любили смачно приготувати, поїсти свої страви, та й уміли гарно відпочити.

Лисичка

Ох і цікаво буде на уроці.

Вчитель

Ну що ж ось  наш перший вареник. Але що ти там бормочиш.

Лисичка

Діток хочу подразнити та не виходить.

Вчитель

А ти послухай і повчися у наших діток. Хлопці, дівчатка, хто знає дражнилки? (Діти говорять по черзі)

(І команда)

1)    Микито, Микито

Вигнав воли на жито ,

А сам пішов до хати

Вареники уплітати.

(ІІ команда)

2)    Юрко, Юрко

Розлив молоко.

Його батько – ложкою,

А він дрига ножкою.

(І команда)

3)    Іван – барабан

Під пічкою ріс,

Яєць наніс.

На базар поніс.

На базарі не купили,

Лиш Івана відлупили.

(ІІ команда)

4)    Назарко, Назарко, Назар

Пішов на базар

Там купив порося,

Воно вирвалося

Лисичка

Ох і гарно ви говорили. Побіжу я до своїх друзів, скажу, що я буду в школі.

Вчитель

А ось наш і другий вареник.

Вареники «Веселинки»

(Дитина витягує вареник №2)

Смішинки

1.     Борошно візьму сама

Тісто вимішу сама.

Ви мовчіть!

Мене не вчіть!

Я сама, сама, сама!

Я спекла пиріг сама.

Запросила всіх сама.

Гості встали і сказали:

-         Таню, їж його сама.

2.     Варив чумак у степу куліш.

Але якось повернувся незграбно,

Зачепився об казан і геть куліш вилив.

А тоді і каже:

-         Ну й бісова тіснота тут – ніде й повернутись.

3.     Тату – вигукнув Степан

-         Купи мені барабан.

-         Та у нашій хаті, сину,

Шуму й так дуже багато!

-         Я ж на ньому буду грати,

Як ви ляжете вже спати.

Вчитель

Хлопці, а ви чуєте, як пахне гречаною кашею? Що ж це може бути?

Сценка «Гречаники»

Каші вранці наварила

Цілую макітру.

Жду до себе, жду до себе,

Петра та Микиту.

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої милі.

Чом мої гречаники

Так скоро поспіли?

Де ж ви, де ж ви,

Мої друзі?

Прохолоне каша.

Піду, піду подивлюся,

Де ж ви мої друзі?

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої милі.

Чом мої гречаники

Так скоро поспіли?

( Стіл, на столі каша. Дівчинка іде виглядати, хлопці почули носом кашу, повзуть до неї. Їдять та лягають, об’їлися. Дівчинки повертається, по черзі їх піднімає, а вони, як не живі, та махнула на них і пішла.)

Вареники «Гральні»

Вчитель

Щоб діти росли веселими і здоровими українці придумали різні ігри для діток.

Правда, діти, вареники – то є смачна їжа. Давайте пограємось у гру.

1.     Хто швидше зліпить вареник.

2.     Осі і зліпили ми вареники, кинули в окріп. А тепер, хто ж перший з’їсть вареник (грають два-три рази)

3.     Гра «Корали з бубликів»

Любили українці ходити та їздити на ярмарки. Щось продати, щось купити: чи то пряників, чи то бубликів, та іноді траплялось і таке. (Дві команди по черзі вибігають, відкушують бублик, хто швидше справиться той і перемагає.)

Вареники «Пісенні»

Вчитель

Хто це там наспівує?

Це лисичка знов іде до нас. Лисичка, то ти вже пісеньку наспівуєш?

Лисичка

Якби ви знали, як я люблю співати, а ще люблю слухати.

Вчитель

То ж заспівай нам.

(співає пісню «Я лисичка»)

Вчитель

Діти, лисичка хоче щоб і ви заспівали.

(співають пісню «Чобітки»)

Лисичка

Дякую вам. Я ще не чула цю пісню.

Вчитель

Багато пісень було складено про різні народні страви. Це переважно жартівливі пісні, у яких з гумором зображується ставлення людей до різних страв.

Ось послухайте одну таку пісеньку «Варенички».

Лисичка

Дякую вам. Сьогодні так весело у вас. Я хочу запросити своїх друзів. Нехай і вони подивляться. Дозвольте їх запросити (іде зайчик, півник, коза).

Вареники «Казкові»

Вчитель

А тепер прийшов час і про казку згадати.

Лисичка

А  у мене є завдання для вас. Я разом зі своїми друзями покажу уривки з казки,  а ви їх відгадайте, які це казочкибі і смерть.

3.     Тільки котик пішов, а лисичка схопила півника й помчала до своєї хати. А він кричить: Котику-братику, несе мене лиска по каменю-мосту, на своєму хвосту. Порятуй мене!

Лисичка

Молодці, всі казочки назвали.

Дорогі друзі! Нам дуже сподобалося у вас на святі.

Вчитель

Ось і закінчилася наша гра-розвага. Хай і ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми хорошими, здоров’ям і піснею, з лагодою і сімейним теплом.

Пригощайтесь, гості дорогії !

А всім нам бажаємо рости добрими і працьовитими.

Дівчатка

Чесними і вмілими

Хлопчики

Чуйними

Дівчатка

Щоб бачили красу рідного краю. захоплювалися ним

Хлопчики

Ми будемо вивчати традиції, історію свого народу і будемо нести у своїй душі те найкраще, що є у нас, українців.

 (Стаємо в коло і співаємо пісню «Червона калина»)

Вчитель

З добрим словом щоб зростали і звичаї пам’ятали. ?

Вчитель

Лисичко, дозволь тобі допомогти (У лисички у корзинці написані казки. Вчитель читає уривки, а звірі демонструють події.)

1.     От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає:

-         А хто, хто в цій рукавичці?

2.     Я коза-дереза, за три копи куплена, півбока луплена, тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами, ніжками затопчу, хвостиком замету – тут то